Зазвичай від джуніорів вимагають тестування побутових програм на кшталт калькулятора. У деяких випадках вимагається відшукати баги на порталі компанії, куди плануєте працевлаштуватися. Приклади, звичайно, найпростіші, але за ними можна одразу зрозуміти, що саме хоче працедавець. Існує кілька основних принципів тестування, які є фундаментальними для ефективного тестування програмного забезпечення. Або тестування продуктивності дозволяє визначити, наскільки стабільно і надійно працює цифрове рішення в умовах збільшення навантажень – зростання кількості користувачів, обсягу переданої інформації, інтенсивності запитів.
На даному етапі тестування вимірюються параметри продуктивності системи з середніми і граничними значеннями навантаження. Цей тип тестування продуктивності дозволяє переконатися, що система працює однаково на різних конфігураціях і операційних системах. Таким чином, обов’язком тестувальника стає проаналізувати, яке апаратне забезпечення найчастіше використовується користувачами, і спробувати провести тестування на основі пріоритетів. Конфігураційне тестування – ще один із видів традиційного тестування продуктивності. У цьому випадку замість того, щоб тестувати продуктивність системи з погляду навантаження, тестується ефект впливу на продуктивність змін у конфігурації. Хорошим прикладом такого тестування можуть бути експерименти з різними методами балансування навантаження.
Наприклад кроссплатформне або кросбраузерне тестування, виконують для перевірки роботи сервісів (сайтів, мобільних програм і т.д.) на пристроях різних розробників або в середовищі різних програм. Цифрове рішення повинно однаково якісно виконуватися під керуванням основних операційних систем, в різних версіях веб-браузерів і з різними драйверами обладнання. Ми в будь-якому випадку тестуємо свої розробки під час написання програмного коду і перед здачею фінального релізу, але без проблем виконуємо тестування ПЗ на замовлення. Деякі замовники вважають, що здатні самі виконати фінальне тестування ПЗ і навіть готові відмовитися від тестування ПЗ в процесі розробки заради скорочення бюджету. Системне тестування — це тестування вже згаданим методом «чорного ящика», яке оцінює повний та інтегрований програмний продукт. Якщо треба перевірити, чи відповідає система заданим вимогам, проведіть системне тестування.
Там також можуть бути юридичні або договірні вимоги для прийняття системи. Поняття тестування являє собою повноцінно сформовану спеціальність в IT-індустрії, де присутні відносно мінімальні вимоги для старту, порівняно з іншими напрямками розробки. Тестувальник — працівник, який займається перевіркою цифрової продукції на працездатність, а також пошуком багів та поліпшенням якості.
Здатність до портування (Доступність до переносу додатку на різні платформи). Зручність (Дослідження зручності роботи із додатком з точки зору користувача). Серйозність (Severity) – степінь впливу дефекта на працездатність системи. Причина/наслідок (Cause/Effect) – введення певних комбінацій для отримання певного результату.
Замість цього необхідно використовувати аналіз ризиків та розташування пріоритетів, що дозволить більш ефективно розподілити зусилля по забезпеченню якості ПЗ. Його суть полягає в тому, що розробник висуває гіпотезу про причину виникнення проблеми, а потім створює спеціальну форму даних, яка перевірить припущення, а потім підтвердить його чи спростує. Для забезпечення коректної роботи програмного продукту важливо дотримуватися всіх рівнів та методів тестування програм. Тестування збірки (Build Verification Test) – попередня перевірка розроблюваного програмного продукту перед запуском повномасштабного тестування за всіма параметрами, проведеного QA-командою. Тестування взаємодії (Interoperability Testing) – функціональне тестування, що має на меті перевірити, чи/як може додаток взаємодіяти з одними чи декількома елементами/системами.
Чимало новачків через відсутність вимог і простоту роботи обирають професію тестувальник. По перше, це дає змогу виявити проблеми на ранніх етапах, коли їхнє виправлення є найефективнішим і найдешевшим. Наприклад, якщо в коді виявлено помилку на ранньому етапі розробки, її можна легко виправити до того, як вона вплине на інші частини програми.
- За допомогою цієї стратегії QA-фахівці перевіряють, у тому числі, функціональність, безпеку та переносимість проєкту.
- Блок-схему можна використовувати як техніку тест-дизайну, складаючи тест-кейси за логікою схеми.
- Оскільки система еволюціонує, багато із раніше знайдених дефектів виправляють і старі тест-кейси більше не спрацьовують.
- Якщо треба перевірити, чи відповідає система заданим вимогам, проведіть системне тестування.
Конфігураційне тестування також може бути поєднане з тестуванням навантаження, стрес або тестуванням стабільності. Стресове тестування (Stress Testing) – це дослідження поведінки застосунка при несподіваних змінах навантаження, які перевищують розрахунковий рівень. Ця перевірка визначає як працюють програми та система в нестандартних умовах, а також дозволяє оцінити чи здатна система продовжити свою роботу після нестандартної ситуації. Стресом може бути збільшена інтенсивність виконання операцій, що досягає досить високих значень, або аварійна зміна конфігурації сервера. Вид тестування сфокусований на конкретну мету тестування, яка може бути перевіркою функції, що виконується компонентом або системою в цілому.
Матриця відповідності вимогам (Traceability matrix) – двомірна таблиця, де визначено відповідність функціональних вимог і підготовлених тестових сценаріїв. Інсталяційне тестування (Installation Testing) – процес тестування стадії встановлення. Баг (bug) – дефект; невідповідність фактичного результату виконання програми очікуваному результату. Аналіз граничних значень (Boundary Value Analysis) – техніка перевірки поведінки продукту на граничних значеннях (поля, записи, файли тощо). Перевагою стане знання англійської мови на рівні вище середнього, а також базове розуміння мов програмування на кшталт Ява або Пайтон. Повторне тестування має вищий пріоритет та має бути виконано до регресійного.
Цей принцип підкреслює, що іноді для ефективного тестування потрібен сторонній погляд, оскільки розробники можуть бути “засліплені” своїм власним кодом. По-третє, це покращує комунікацію та співпрацю між розробниками й тестувальниками. Коли тестування починається раніше, розробники мають можливість отримати зворотний зв’язок від тестувальників, що допомагає їм краще зрозуміти вимоги та очікування.
Організоване логування результатів тесту та різноманітна візуалізація результатів у вигляді діаграм, таблиць і т. Незважаючи на високу популярність, цей метод залишається одним із найменш ефективних, оскільки покладається виключно на обчислювальну потужність. Його суть полягає в тому, що розробник завантажує в ПЗ оператори друку для виведення проміжних значень, сподіваючись, що ряд записаних значень полегшить знаходження оператора з помилкою. Після завершення всіх етапів тестування QA-фахівці формують детальний звіт, в якому описують всі тести, проведені протягом життєвого циклу програмного продукту.
Тестування відновлення (recovery testing) – перевірка здатності продукту відновлювати свої функції після незапланованої ситуації. Тестування безпеки (Security testing) – перевірка, наскільки система готова протистояти зловмисним спробам отримати доступ до даних. Тест-кейс (Test Case) – це тестовий артефакт, суть якого полягає у виконанні деякої кількості дій та/або умов, необхідних для перевірки певної функціональності програмної системи, що розробляється. Приймальне тестування (acceptance testing) – тестування, спрямоване на перевірку продукту з точки зору кінцевого юзера. Повторне тестування (retesting) – тестування, що проводиться, аби впевнитися у вирішенні раніше знайдених помилок. Передбачення помилки (Error Guessing) – можливість тестувальника, завдяки своїм знанням і розумінню системи, передбачити, за яких умов система може видати помилку.
Функціональне тестування може бути проведено відповідно до специфікації, а також і на основі бізнес-процесу, тобто відповідно до знань системи. Це означає, що тести мають бути структуровані та документовані таким чином, щоб їх можна було повторити в будь-який момент і отримати однакові результати. Приймальне тестування користувачами — це останній етап функціонального тестування, він виконується перед випуском програмного забезпечення. Основна його мета — переконатись, що продукт готовий для реальних користувачів.
Тестування установки (Installation testing) – перевірка успішності установки програми, її налаштування та видалення. Знижує ризики втрати даних користувача, втрати працездатності програми та ін. V-модель (v-model) – модель, на кожному етапі якої відбувається контроль поточного процесу, для того, щоб переконатися в можливості переходу на наступний рівень. Тестування масштабування (Scalability Test) – вивчення можливості збільшувати показники продуктивності відповідно до збільшення кількості доступних додатком ресурсів.
Проганяючи одні й ті ж тести знову та знову, Ви зіткнетеся з тим, що вони знаходять все менше нових помилок. Оскільки система еволюціонує, багато із раніше знайдених дефектів виправляють і старі тест-кейси більше не спрацьовують. Як технічний курси qa директор, Сергій чудово організував роботу над проектом мобільного додатку SeshMe, завдяки чому ми завжди отримували результати вчасно. Налагодження — це процес пошуку помилок у програмному забезпеченні, їх аналіз та виправлення.
Як тільки прийнято рішення, що продукт повністю готовий до використання — приймальне тестування має підтвердити це. Часто приймальне тестування означає залучення команди незалежних тестерів для аналізу стану продукту. Як правило, подібне тестування виконується, коли замовник хоче дізнатися незалежну думку про якість замовленого ним продукту. Приймальне тестування виконується на підставі набору типових тестових випадків і сценаріїв, розроблених на підставі вимог до даного додатка. Ба більше, абсолютно ідеальне програмне забезпечення, не завжди є економічно або практично можливим. Розробка і тестування програми до такої міри, щоб усунути кожен можливий дефект, вимагає величезних ресурсів, часу і витрат.
Коли вимоги до проєкту сформовані та затверджені, QA-фахівці можуть розпочинати розробку стратегії тестування та планування процедур, спрямованих на покращення якості ПЗ. На цьому етапі визначається бюджет, вирішується, які методи тестування програми будуть використовуватися на кожній стадії її створення. В ході інтеграційного тестування окремо перевірені модулі та елементи програмного забезпечення об’єднуються в групи, і перевіряються як цілісні механізми. Головне завдання такого тестування у тому, щоб виявити баги при взаємодії різних модулів. Санітарне тестування (Sanity testing) – тестування певної функції з метою перевірки, чи відповідає її робота заявленим вимогам. Продакт стайл гайд (product style guide) – документ, в якому вказане правильне використання графічних та функціональних елементів платформи для розробки програмного забезпечення під цю платформу.
Під час системного тестування програмний продукт компілюється як єдине ціле, потім тестується. За допомогою цієї стратегії QA-фахівці перевіряють, у тому числі, функціональність, безпеку та переносимість проєкту. Банківську програму, підключену до машини для підрахунку купюр, необхідно протестувати на різних моделях, таких як Rolex, Strob, Maxsell, StoK тощо. Інша стратегія полягає в тому, щоб переконатися, що система працює належним чином, вручну проваливши тестові випадки та перевіривши ефективність.
Юніт, або модульне, тестування допомагає переконатися, що окремі компоненти ПЗ функціонують на рівні коду та поводяться очікувано. Такі тести можна проводити вручну, однак автоматизація процесу завжди економить час на розгортання та розширює тестове покриття. Сьогодні багато претендентів цікавляться сферою IT, бачачи можливості для самореалізації та знаходження цікавої роботи з гідною оплатою. Айтішник і, зокрема, тестувальник — популярний професія, яка не залежить від віку і дає змогу заробляти прямо з дому.
– Як приклад, у вас є діапазон допустимих значень від 1.00 до 10.00 доларів. Найчастіше модульне тестування виконується не QA-інженером, а розробниками на етапі кодингу. Специфікація (specification) – детальний опис того, який повинно працювати ПЗ.
Якість тестування і достовірність його результатів значною мірою залежить від методів тестування та складу тестів. Тестування застосовується для визначення відповідності предмета випробування заданим специфікаціям. До завдань тестування не належить визначення причин невідповідності заданим вимогам (специфікаціям). Бета-тестування (Beta testing) – інтенсивне використання майже готової версії продукту з метою виявити та виправити якомога більше дефектів перед остаточним випуском для користувачів.